Люблін втрачає мешканців, а кількість іноземних студентів скорочується. Чи поглиблює міграційна політика демографічні проблеми міста?

Наприкінці 2025 року населення Любліна становило 326 685 осіб, що більш ніж на 8,4 тисячі менше, ніж п'ять років тому. Водночас скорочується кількість іноземних студентів, а Польща посилила правила їхнього вступу до університетів. Разом із цим зростає чисельність громадян України, охоплених системою соціального страхування. Ці на перший погляд суперечливі тенденції показують, наскільки складно сьогодні відповісти на просте запитання: скільки людей насправді живе в місті та скільки з них планують пов'язати з ним своє майбутнє?

Проблема стосується не лише українців. Люблін уже багато років стикається зі скороченням населення, старінням мешканців і переїздом людей до сусідніх гмін. Іноземні студенти, працівники та родини мігрантів могли б частково пом'якшити ці процеси. Однак рішення залишитися в місті залежить не лише від можливостей працевлаштування, а й від вартості життя, доступності освіти, міграційного законодавства та суспільної атмосфери.

Люблін втрачає мешканців, передмістя зростають

За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), населення Любліна скоротилося з 335 114 осіб у 2020 році до 326 685 наприкінці 2025 року. Це означає зменшення чисельності населення на 2,5%. Лише протягом 2025 року в місті народилася 2281 дитина, а померли 3425 осіб. Отже, природне скорочення населення становило 1144 особи. Міграційне сальдо також було від'ємним і становило мінус 434 особи.

Однак далеко не всі, хто залишає Люблін, виїжджають за кордон. Аналіз даних GUS щодо міста та семи сусідніх гмін показує, що у 2021–2025 роках сукупне міграційне сальдо Любліна становило мінус 2090 осіб, тоді як сусідні гміни мали додатне сальдо в розмірі 5994 осіб. Це не означає, що всі нові мешканці цих населених пунктів переїхали саме з Любліна. Проте тенденція очевидна: місто втрачає населення, а його околиці розростаються.

Це також змінює уявлення про еміграцію поляків. Частина мешканців обирає власний будинок за містом, інші переїжджають до інших населених пунктів Польщі або вирушають працювати за кордон. За даними GUS, наприкінці 2025 року приблизно 1,5 млн громадян Польщі перебували за кордоном щонайменше 12 місяців. Найбільші польські громади проживали у Великій Британії та Німеччині. Однак ці дані не дозволяють встановити, скільки емігрантів виїхало безпосередньо з Любліна.

Скільки українців насправді живе в Любліні?

В інтерв'ю виданню «Kurier Lubelski» генеральний консул України Роман Шепеляк оцінив кількість українців, які проживають у Любліні, менш ніж у 30 тисяч осіб. Це оцінка дипломата, а не результат перепису населення. Встановити точну чисельність складно, оскільки різні реєстри охоплюють різні групи: зареєстрованих за місцем проживання осіб, громадян України зі статусом PESEL UKR, працівників, студентів і людей, які перебувають у Польщі на інших законних підставах.

У липні 2026 року GUS опублікувало експериментальне дослідження, засноване на так званих «слідах життя», тобто інформації з адміністративних реєстрів, яка свідчить про фактичну активність мешканців у Польщі. Згідно з даними на кінець 2025 року, у Любліні було враховано 345 644 особи, зокрема 24 153 іноземців усіх громадянств. Різниця порівняно зі стандартною статистикою населення пояснюється іншою методологією. Ці результати не варто сприймати як два конкуруючі переписи. Методологію та дані публікує Головне статистичне управління Польщі.

Для порівняння: навесні 2022 року Союз польських метрополій оцінював чисельність українців у Любліні приблизно у 68,4 тисячі осіб. Однак це був винятковий період масового прибуття біженців після початку повномасштабного російського вторгнення. Зіставлення тієї оцінки із сучасними даними не дозволяє визначити, скільки людей виїхало. Частина могла повернутися в Україну, переїхати до інших міст або країн, а частина могла змінити свій міграційний статус, не залишаючи Польщу.

Іноземних студентів стало менше, ніж до війни

Найбільш однозначні дані стосуються вищої освіти. У 2022/2023 навчальному році в університетах Любліна навчалися 9014 іноземців. У 2025/2026 навчальному році їх залишилося 7771. Це скорочення на 1243 особи, або 13,8%. Ба більше, нинішня чисельність іноземних студентів нижча, ніж у 2021/2022 навчальному році, коли в Любліні навчалися 8154 іноземці. Дані взято з міської статистики Student Lublin.

Водночас загальна кількість студентів університетів Любліна зросла з 58 791 у 2024/2025 навчальному році до 60 828 у 2025/2026 році. Отже, місто не втрачає студентів загалом. Змінюється їхній склад: кількість студентів, які не належать до іноземців, збільшується, тоді як чисельність іноземних студентів скорочується. Це має значення для університетів, що реалізують міжнародні освітні програми, ринку оренди житла та сфери послуг, орієнтованої на молодих мешканців.

Однак не можна автоматично прирівнювати скорочення загальної кількості іноземних студентів до відтоку українців. Дані Воєводського управління праці показують, що в усьому Люблінському воєводстві кількість студентів з України зросла з 3884 у 2023/2024 навчальному році до 4259 у 2024/2025 році. За той самий період скоротилася кількість студентів інших національностей. Щоб встановити, що відбулося згодом, необхідні актуальні дані про громадянство студентів і кількість нових зарахувань.

Нові мовні вимоги. Хто ухвалив ці рішення?

У 2025 році Польща змінила правила прийому іноземців на навчання до університетів. Закон від 4 квітня 2025 року, підготовлений урядом Дональда Туска, був спрямований на протидію порушенням у візовій системі. Він запровадив, зокрема, додаткові процедури перевірки кандидатів та обмеження частки іноземців серед студентів університетів. Розпорядження міністра науки від 30 липня визначило перелік документів, що підтверджують знання мови навчання на рівні не нижче B2 для окремих категорій абітурієнтів із країн, які не входять до Європейського Союзу.

За закон проголосували 235 депутатів, проти виступили 178, ще 16 утрималися. Його підтримали партії тодішньої урядової коаліції: Громадянська коаліція (Koalicja Obywatelska), Польща 2050 (Polska 2050), Польська селянська партія (PSL) та Лівиця (Lewica), а також партія Разом (Razem). Партія Право і справедливість (PiS) голосувала проти, а депутати Конфедерації (Konfederacja) утрималися. Президент Анджей Дуда підписав закон 8 травня 2025 року. Отже, відповідальність за ухвалення нових вимог слід відокремлювати від політичної риторики окремих партій щодо міграції. Подробиці мовних вимог публікує Міністерство науки та вищої освіти Польщі.

Посилення правил мало обмежити використання навчання в університетах як способу обходу візових процедур. Водночас для багатьох абітурієнтів це означало необхідність подання додаткових документів, нерідко в стислі строки. У масштабах Польщі кількість іноземних студентів, прийнятих на перший курс у 2025/2026 навчальному році, скоротилася приблизно на 8,8 тисячі порівняно з попереднім набором. Однак невідомо, яка частина цього скорочення була безпосередньо спричинена вимогою B2, а яка пов'язана з візовими процедурами, змінами освітніх пропозицій університетів або іншими чинниками.

У березні 2026 року виникла ще одна проблема. Національне агентство академічних обмінів Польщі (NAWA) повідомило про кібератаку на систему, яка обслуговує державні сертифікаційні іспити з польської мови як іноземної. Систему тимчасово відключили, а видачу сертифікатів призупинили. Агентство попередило про можливі затримки. Вони могли ускладнити підготовку до вступної кампанії 2026/2027 навчального року, проте досі не встановлено, скільки абітурієнтів справді не змогли через це розпочати навчання. Водночас цей інцидент не міг пояснювати скорочення кількості студентів у 2025/2026 навчальному році, оскільки стався пізніше.

Більше українців у ZUS не означає більше мешканців

У масштабах усієї Польщі на ринку праці спостерігається протилежна тенденція. Кількість громадян України, охоплених системою соціального страхування, зросла приблизно з 532,5 тисячі у 2020 році до понад 857 тисяч наприкінці 2025 року, а в червні 2026 року досягла приблизно 901 тисячі осіб. Як ми зазначали раніше у статті «Українці в Польщі: п'ять років економічних змін», зростання трудової активності українців має велике значення для польської економіки, але саме по собі не показує, скільки громадян України прибуло до країни, а скільки її залишило.

Одна з можливих причин зростання зайнятості полягає в тому, що люди, які вже проживають у Польщі, починають працювати офіційно. З лютого 2026 року отримання допомоги 800+ для родин зі статусом PESEL UKR додатково пов'язали з професійною активністю, передбачивши певні винятки. Це могло спонукати частину людей офіційно оформити працевлаштування. Можливо також, що деякі абітурієнти, які не розпочали навчання в університетах, влаштувалися на роботу. Однак даних, які дозволяють визначити масштаби цих процесів, поки немає. Варто також пам'ятати, що значна частина зростання кількості застрахованих відбулася ще до зміни правил надання допомоги.

Куди виїжджають українці та що впливає на рішення залишитися?

За даними Євростату, кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, скоротилася приблизно з 969 тисяч наприкінці 2025 року до 939 тисяч у серпні 2026 року. За той самий період у Німеччині та Чехії кількість осіб, які користуються тимчасовим захистом, збільшилася. Однак це не означає, що люди, виключені з польського реєстру, переїхали безпосередньо до цих країн. Частина могла повернутися в Україну, частина змінити підставу свого законного перебування, а частина виїхати до інших держав.

Дослідження Центру міграційних досліджень Варшавського університету за 2026 рік показало, що більшість опитаних українців і надалі пов'язують своє майбутнє з Польщею або з життям між Польщею та Україною. Невелика група планувала оселитися в третій країні. Серед напрямків, які розглядали респонденти, називалися, зокрема, Італія, Іспанія та Данія. Однак ідеться про заявлені наміри, а не про підтверджені переїзди.

На рішення про виїзд впливає також суспільна атмосфера. У липні 2026 року Центр дослідження громадської думки Польщі (CBOS) зафіксував, що 52% респондентів виступали проти подальшого прийому біженців з України, а 42% підтримували таку допомогу. У польській політичній дискусії обмеження міграції та соціальних виплат іноземцям стало важливою темою, особливо у заявах представників PiS та Конфедерації, але також і у висловлюваннях частини політиків урядового табору. Дослідження серед мігрантів підтверджують значення досвіду дискримінації та відчуття прийняття суспільством. Однак вони не дозволяють підрахувати, скільки українців виїхало з Польщі внаслідок діяльності конкретної політичної партії.

Чи зможе Люблін утримати майбутніх мешканців?

Університети Любліна, місцеві підприємства та державні установи зацікавлені в тому, щоб люди, які приїжджають до міста навчатися або працювати, могли будувати тут професійне та сімейне життя. Це стосується як громадян Польщі, так і іноземців. Саме по собі залучення студента на кілька років не вирішує демографічних проблем. Важливо, чи зможе він після отримання диплома знайти відповідну роботу, житло та причини залишитися в місті.

Наявні дані показують два паралельні процеси: Люблін поступово втрачає мешканців, а кількість іноземних студентів скорочується, попри збільшення загальної чисельності студентства. Нові закони, умови працевлаштування, ситуація на ринку житла та суспільне ставлення до мігрантів можуть різною мірою впливати на ці тенденції. Щоб встановити їхній реальний внесок, необхідні зіставні дані про зміну чисельності мешканців за громадянством, а також про причини відмови від навчання та переїздів. Без них неможливо відповідально стверджувати, скільки потенційних мешканців Люблін втратив унаслідок конкретних політичних рішень.

Читайте також:

• Українці в Польщі: п’ять років економічних змін
• Білоруси в економіці Польщі. Що говорять цифри?