Українці в Польщі: п’ять років економічних змін

У 2025 році присутність українських біженців збільшила рівень польського ВВП приблизно на 2,4%, тобто приблизно на 94 млрд злотих. Рівень їхньої зайнятості зріс до 76%, досягнувши показника, співставного із зайнятістю громадян Польщі. Такі результати наведені у третьому виданні звіту Deloitte, підготовленого для UNHCR та опублікованого 1 жовтня 2026 року.

Однак цифри лише за один рік не показують масштабу змін. Якщо подивитися на дані починаючи з 2020 року, стає видно значно ширший процес: ще до повномасштабного вторгнення Росії громадяни України становили найбільшу групу іноземних працівників у Польщі, а після 2022 року їхнє значення для ринку праці, підприємництва, споживання та державних фінансів продовжувало зростати.

При цьому необхідно розрізняти дві групи. Дані Управління соціального страхування Польщі (ZUS) охоплюють усіх застрахованих громадян України, включно з тими, хто жив і працював у Польщі до 24 лютого 2022 року. Звіти Deloitte і UNHCR аналізують передусім біженців, які приїхали після початку повномасштабної війни. Змішування цих двох груп призводить до помилкових висновків.

Від 532 тис. до 857 тис. осіб у ZUS

Одним із найпрозоріших показників економічної інтеграції є дані Управління соціального страхування Польщі. Вони показують кількість громадян України, зареєстрованих у системі пенсійного страхування та страхування на випадок непрацездатності.

• 2020: 532 503 особи,
• 2021: 627 028 осіб,
• 2022: 745 980 осіб,
• 2023: 759 387 осіб,
• 2024: 787 468 осіб,
• 2025: 857 058 осіб.

Таким чином, за п’ять років кількість застрахованих громадян України збільшилася більш ніж на 324 тис. осіб, тобто приблизно на 61%. Важливо, що вже у 2020 році, за два роки до повномасштабної війни, у польській системі соціального страхування перебувало понад пів мільйона українців.

Найбільше зростання відбулося у 2021 та 2022 роках. Потім темпи помітно знизилися: між кінцем 2022 і 2023 року кількість застрахованих громадян України збільшилася менш ніж на 2%, а у 2024 році приблизно на 3,7%. У 2025 році зростання знову прискорилося: майже на 70 тис. осіб, або приблизно на 8,8%.

Повні дані про застрахованих іноземців можна знайти у статистиці Управління соціального страхування Польщі.

2022 рік не був початком української трудової міграції

Значення українських працівників для польської економіки зростало значно раніше. Дослідження економістів Національного банку Польщі (NBP) показували, що вже у 2013-2018 роках приплив працівників з України додавав у середньому близько 0,5 процентного пункту на рік до зростання польського ВВП. Автори оцінювали, що це відповідало приблизно 13% економічного зростання Польщі у цей період.

Після 24 лютого 2022 року змінилася структура міграції. До попередніх трудових мігрантів приєдналася велика група біженців, передусім жінок і дітей. На першому етапі це означало збільшення витрат на допомогу, освіту, житло та охорону здоров’я, однак з часом дедалі більша частина дорослих почала виходити на ринок праці та забезпечувати себе самостійно.

Зайнятість: 61%, потім 69% і 76%

Саме на ринку праці зміни сьогодні найбільш помітні. За даними послідовних досліджень, рівень зайнятості українських біженців становив близько 61% у 2023 році, 69% у 2024 році та вже 76% у 2025 році.

Це означає зростання на 15 процентних пунктів лише за два роки. Останній показник уже співставний із рівнем зайнятості громадян Польщі.

Змінюється і структура доходів біженців. Згідно з третім виданням звіту, доходи від праці у 2025 році становили близько 87% доходів досліджених домогосподарств. Польські соціальні виплати забезпечували близько 10%, а виплати, отримувані з України, близько 2%.

Між 2023 і 2025 роками медіанна чиста зарплата біженців зросла приблизно на 45%. Це важливий показник, оскільки інтеграція вже не обмежується лише пошуком першої роботи. У міру покращення знання мови, накопичення досвіду та зміни місця роботи зростають також доходи.

Дедалі більше людей не лише працюють, а й створюють компанії

Біженці присутні на ринку не лише як працівники. За даними Deloitte, близько 13% людей працездатного віку заявляють про самозайнятість. Кожен п’ятий самозайнятий біженець також наймає інших працівників.

Схожа тенденція видна і в адміністративних даних щодо всіх громадян України. Наприкінці 2022 року в системі страхування було зареєстровано близько 10 тис. громадян України, які вели індивідуальну підприємницьку діяльність. До осені 2025 року їхня кількість перевищила 56 тис.

Це означає, що економічна присутність українців дедалі менше зводиться лише до заповнення дефіциту робочої сили. Частина мігрантів створює власні робочі місця, купує послуги для бізнесу, орендує приміщення та вибудовує відносини з польськими постачальниками і клієнтами.

Значний потенціал досі залишається невикористаним

Високий рівень зайнятості не означає повного використання кваліфікацій. Згідно з останнім звітом, 62% українських біженців працездатного віку мають вищу освіту, однак лише 29% працевлаштованих працюють на керівних, професійних або технічних посадах.

Різниця особливо помітна у професіях, що не потребують високої кваліфікації. Серед громадян України з PESEL UKR близько 38% працюють у таких професіях. Серед громадян Польщі цей показник становить близько 9%.

Однією з причин є мовні бар’єри, іншою визнання дипломів і кваліфікацій, третьою доступ до регульованих професій. Згідно з неповними даними ZUS, у регульованих професіях працюють близько 4% людей із PESEL UKR, тоді як серед громадян Польщі цей показник становить близько 12%.

Саме тут звіт вказує на один із найбільших невикористаних ресурсів польської економіки. Ефективніше використання кваліфікацій лікарів, учителів, інженерів та інших спеціалістів може збільшувати створювану ними економічну вартість без необхідності подальшого збільшення кількості мігрантів.

94 млрд злотих ВВП, але що саме означає ця цифра?

Важливо правильно інтерпретувати цифру зі звіту, яку цитують найчастіше. Твердження, що біженці забезпечують 2,4% польського ВВП, не означає, що можна виділити рівно 2,4% усіх товарів і послуг та приписати їх виключно українцям.

Deloitte використовує економічну модель, яка порівнює фактичний стан економіки з гіпотетичним сценарієм, у якому припливу біженців не відбулося б. Модель враховує, серед іншого, додаткову пропозицію праці, споживання, податки, внески, підприємництво, спеціалізацію компаній і зміни продуктивності.

Таким чином, результат 2,4% означає, що, згідно з моделлю, рівень польського ВВП у 2025 році був приблизно на 2,4%, або приблизно на 94 млрд злотих, вищим, ніж був би у сценарії без присутності цієї групи.

Чому попередні звіти наводили інші цифри?

Порівнюючи звіти різних років, легко дійти висновків, які здаються суперечливими. Перше видання аналізу Deloitte і UNHCR 2024 року оцінювало, що завдяки присутності біженців реальний ВВП у 2022 році був вищим приблизно на 0,5-0,8%, а у 2023 році на 0,7-1,1%.

Друге видання, опубліковане у 2025 році, оцінило вплив біженців на рівень ВВП у 2024 році вже у 2,7%. У цій версії моделі ширше враховувалося зростання продуктивності, пов’язане, серед іншого, з більшою спеціалізацією працівників і підприємств.

Третє видання звіту дає для 2025 року показник 2,4%. Це не означає автоматично, що економічний вплив біженців знизився з 2,7 до 2,4%. У наступних виданнях використовуються моделі, що розвиваються, нові дані та оновлені припущення. Тому порівняння лише заголовкових цифр без урахування методології може призвести до помилкового висновку про зростання або зниження.

А що з податками та державними фінансами?

Збільшення кількості працюючих означає не лише зростання виробництва і споживання. Це також надходження від податку на доходи, ПДВ, акцизів, а також внесків на соціальне та медичне страхування.

У матеріалах, присвячених третьому виданню звіту, фігурує оцінка приблизно у 43,6 млрд злотих додаткових доходів сектору державних фінансів у 2025 році. Однак слід обережно ставитися до формулювання, що це просто сума, «сплачена українцями до державного бюджету». Йдеться про змодельований економічний ефект, який охоплює ширший сектор державних фінансів, а також прямі та непрямі наслідки економічної активності.

NFZ: 50 млн злотих позитивного балансу для групи біженців

Окремим прикладом є охорона здоров’я. Згідно з повідомленням UNHCR, у 2025 році внески на медичне страхування, пов’язані з українськими біженцями, перевищили витрати на медичні послуги, профінансовані для цієї групи, приблизно на 50 млн злотих.

Тут також важливо розрізняти групи. У публічній дискусії зустрічаються значно вищі суми, що стосуються внесків усіх громадян України, які живуть і працюють у Польщі. Однак це не одні й ті самі дані. Баланс усіх громадян України включає також людей, які живуть у Польщі багато років, тоді як звіт UNHCR окремо розглядає біженців.

Чи погіршив приплив працівників становище поляків?

Це одне з питань, які найчастіше виникають у дискусії про міграцію. Останній аналіз Deloitte не знаходить доказів того, що зростання економічної активності біженців погіршило становище польських працівників з точки зору зайнятості або заробітної плати.

Автори вказують, що підприємства адаптувалися до збільшення пропозиції праці через спеціалізацію та організаційні зміни. Нові працівники часто доповнювали наявні ресурси компаній, а не безпосередньо замінювали польських працівників.

Це має додаткове значення у країні, де кількість працюючих громадян Польщі обмежується демографічними процесами. Попередні дослідження NBP також вказували, що протягом останнього десятиліття зростання кількості іноземних працівників допомагало компенсувати скорочення внутрішньої пропозиції праці.

Від тимчасової допомоги до постійного елемента економіки

Дані за 2020-2025 роки показують зміну, яку неможливо звести до одного показника. У 2020 році в ZUS було зареєстровано 532,5 тис. громадян України. П’ять років потому їх було вже понад 857 тис. За цей самий час біженці, які приїхали до Польщі після початку повномасштабної війни, пройшли шлях від першого етапу допомоги та адаптації до рівня зайнятості, співставного з громадянами Польщі.

Водночас зберігається значний потенціал для подальшої інтеграції: стабільніших форм зайнятості, кращого використання кваліфікацій, доступу до регульованих професій та зростання продуктивності. Саме ці фактори, а не лише кількість людей, які перебувають у Польщі, визначатимуть подальший вплив міграції на економіку.

Deloitte оцінює, що за умови подальшої інтеграції довгостроковий вплив біженців на рівень польського ВВП може продовжити зростати. Останній звіт та інформацію про методологію можна знайти у повідомленні UNHCR про третє видання аналізу Deloitte.