• Головна
  • Польсько-білоруський кордон. П'ять років після кризи
П'ять років змін на східному кордоні
16:38, Вчора
Надійне джерело

Польсько-білоруський кордон. П'ять років після кризи

П'ять років змін на східному кордоні
Польсько-білоруський кордон. П'ять років після кризи

8 листопада 2021 року тисячі мігрантів зібралися на польсько-білоруському кордоні поблизу Кузьниці. Спроби прориву прикордонних загороджень, присутність армії, поліції та Прикордонної служби, а також драматичні кадри людей, змушених перебувати на холоді, стали символами однієї з найсерйозніших криз на східному кордоні Європейського Союзу. Через п'ять років ситуація виглядає зовсім інакше.

З 1 січня до 15 жовтня 2026 року польські служби зареєстрували на кордоні з Білоруссю 474 спроби його незаконного перетину. За аналогічний період 2025 року їх було 28 328. Це означає скорочення більш ніж на 98 відсотків. Польща зміцнила прикордонні загородження, змінила законодавство та посилила охорону кордону, проте влада й надалі попереджає про можливість нового зростання міграційного тиску.

Листопад 2021 року. Кульмінація кризи на кордоні

Криза наростала ще з літа 2021 року. Режим Олександра Лукашенка сприяв прибуттю іноземців до Білорусі, після чого спрямовував їх до кордонів Польщі, Литви та Латвії. Європейська комісія розцінила ці дії як форму гібридної атаки проти Європейського Союзу. Мігрантів, які часто прибували з країн Близького Сходу та Африки, використовували як інструмент політичного тиску.

2 вересня 2021 року на частині території Підляського та Люблінського воєводств було запроваджено надзвичайний стан. Діяли обмеження на пересування та доступ до прикордонних територій. Ситуація загострилася 8 листопада, коли великі групи мігрантів рушили до прикордонного переходу в Кузьниці. З 9 листопада рух через цей перехід було призупинено. Нове запекле зіткнення відбулося 16 листопада біля прикордонного переходу в Кузьниці. У польських правоохоронців кидали каміння та інші предмети, частина з них зазнала поранень.

За даними Прикордонної служби Польщі, протягом усього 2021 року було зареєстровано 39 645 спроб незаконного перетину кордону з Білоруссю. Йдеться саме про зафіксовані спроби, а не про кількість окремих людей. Ті самі іноземці могли неодноразово намагатися потрапити на територію Польщі.

2022–2023 роки. Сталеве загородження не зупинило міграційного тиску

У 2022 році Польща побудувала на сухопутній ділянці кордону з Білоруссю сталеве загородження завдовжки близько 186 кілометрів і заввишки 5,5 метра. Також розпочався розвиток електронних систем охорони, зокрема камер і датчиків. Їхнім завданням було ускладнити незаконний перетин кордону та надати прикордонникам додатковий час для реагування.

У 2022 році кількість зареєстрованих спроб скоротилася до 15 699, однак у 2023 році знову зросла до 26 056. Це показало, що саме по собі будівництво огорожі не вирішило проблему. Попри встановлене загородження, спроби незаконного перетину кордону тривали, а у 2023 році їхня кількість знову збільшилася.

2024 рік. Загибель військовослужбовця та нова буферна зона

У 2024 році ситуація знову стала особливо напруженою. 28 травня під час несення служби поблизу Дубиче-Церкевне польський військовослужбовець Матеуш Сітек отримав ножове поранення. 6 червня він помер від отриманих травм. Його загибель спричинила загальнонаціональну дискусію про безпеку прикордонників і військовослужбовців, які охороняють кордон.

13 червня 2024 року було запроваджено буферну зону, яка обмежила доступ до окремих прикордонних територій. Уряд пояснював це рішення необхідністю захисту працівників силових структур та ефективнішої протидії незаконним перетинам кордону. Через 70 днів після її запровадження Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі повідомило про скорочення кількості спроб майже на 70 відсотків порівняно з попереднім періодом такої самої тривалості. Це порівняння відображає зміну масштабів проблеми, однак не дозволяє пояснити все скорочення виключно запровадженням буферної зони.

2025 рік. Посилення охорони та обмеження можливості отримання міжнародного захисту

У наступні місяці Польща модернізувала наявне загородження, зміцнюючи його сталеві елементи та системи спостереження. Також розвивалася додаткова інфраструктура безпеки. Попри ці заходи, у 2025 році Прикордонна служба зареєструвала 29 685 спроб незаконного перетину кордону з Білоруссю поза офіційними пунктами пропуску. Ці дані наведено у відповіді Міністерства внутрішніх справ та адміністрації на депутатський запит, і вони охоплюють увесь рік.

27 березня 2025 року набули чинності зміни до закону про надання іноземцям захисту на території Польщі. Того самого дня постановою Ради Міністрів було запроваджено тимчасове обмеження права на подання заяви про надання міжнародного захисту на кордоні з Білоруссю. Законодавство передбачає винятки, зокрема для неповнолітніх без супроводу, вагітних жінок, осіб, які потребують особливого ставлення через вік або стан здоров'я, людей, яким загрожує серйозна небезпека в державі, з якої вони безпосередньо прибули, а також громадян держави, що використовує міграцію як інструмент тиску. Закон також передбачає випадки, коли ці винятки не застосовуються.

Обмеження може діяти не більш ніж 60 днів. Якщо причини його запровадження зберігаються, Рада Міністрів може продовжити його ще на один період тривалістю не більш ніж 60 днів після отримання згоди Сейму.

Ці заходи зазнали критики з боку правозахисних організацій. Amnesty International зазначала, що обмеження можливості звернення по міжнародний захист і практика примусового повернення мігрантів можуть порушувати міжнародні зобов'язання Польщі. Уряд, своєю чергою, стверджував, що особливі заходи необхідні в умовах використання міграції Білоруссю та Росією як інструменту тиску.

2026 рік. Кількість спроб скоротилася більш ніж на 98 відсотків

У 2026 році міграційний тиск на польсько-білоруській ділянці кордону помітно послабився. Однак це не означає, що проблему незаконної міграції на східному кордоні Польщі вирішено. Влада вказує на ефективність нових загороджень, роботи прикордонних служб і законодавчих змін, проте наявні дані не дозволяють визначити, якою мірою кожен із цих чинників вплинув на скорочення кількості спроб перетину кордону.

Водночас на польсько-литовському кордоні з 1 січня до 15 жовтня 2026 року було зареєстровано 1054 спроби незаконного перетину проти 569 за аналогічний період 2025 року. Це зростання приблизно на 85 відсотків. За оцінкою представників польського уряду, частина міграційного тиску перемістилася на інші ділянки східного кордону Європейського Союзу, насамперед у напрямку Литви та Латвії. Однак ці дані не доводять, що кожна людина, яка намагалася потрапити до Польщі через Литву, раніше робила спробу перетину польсько-білоруського кордону.

Уряд продовжує підтримувати масштабну систему прикордонних укріплень. За інформацією Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі станом на червень 2026 року, протягом двох років у посилення охорони кордону було інвестовано майже 3 мільярди злотих. До цих інвестицій відомство зараховує, зокрема, модернізацію фізичного загородження, розвиток електронних систем безпеки, будівництво додаткових укріплень, спостережних веж, укріпленої дороги вздовж загородження та системи виявлення безпілотників. Це сума, наведена міністерством, а не незалежно перевірений підсумок усіх витрат.

Дію буферної зони було продовжено з 1 вересня до 29 листопада 2026 року. Крім того, 6 листопада Сейм дав згоду на чергове 60-денне обмеження права на подання заяв про надання міжнародного захисту на кордоні з Білоруссю. За ухвалення рішення проголосували 425 депутатів, проти були 17, один утримався. Згодом Рада Міністрів ухвалила постанову від 13 листопада 2026 року, опубліковану 16 листопада в офіційному збірнику законів Dziennik Ustaw під номером 1501, якою дію обмеження було продовжено на черговий період.

Безпека кордону та трагедії людей у прикордонних лісах

Протягом п'яти років криза мала й гуманітарний вимір. У прикордонних лісах знаходили людей, які страждали від виснаження та переохолодження й потребували медичної допомоги. Гуманітарні організації документували випадки загибелі мігрантів та їхнього примусового повернення до Білорусі. За даними організації We Are Monitoring, у 2025 році було задокументовано 2077 випадків таких повернень, які загалом стосувалися 868 осіб. Кількість випадків перевищує кількість людей, оскільки деякі мігранти зазнавали примусового повернення неодноразово. Ці відомості ґрунтуються на моніторингу організації та не є повною статистикою всіх дій прикордонних служб.

Охорона кордону не звільняє державу від обов'язку дотримуватися прав людини. Польща має право протидіяти незаконному перетину кордону та насильству щодо своїх працівників. Водночас із кожною людиною, навіть якщо вона прибула незаконно, необхідно поводитися відповідно до чинного законодавства, зокрема принципу, який забороняє повертати людей до місць, де їм загрожують переслідування, катування або інша серйозна шкода.

Що п'ять років кризи означали для Люблінського воєводства?

Хоча найвідоміші події листопада 2021 року відбувалися в Підляському воєводстві, польсько-білоруський кордон проходить також територією Люблінського воєводства. Уже у вересні 2021 року надзвичайний стан охопив 68 населених пунктів цього регіону. Для мешканців прикордонних територій це означало обмеження в повсякденному житті, а для прикордонних служб необхідність підтримувати посилену охорону кордону.

Зміни в прикордонній політиці мають значення також для міжнародного сполучення, транспорту та роботи прикордонних переходів у регіоні. Однак не всі обмеження, які діють у Підляському воєводстві, поширюються на Люблінське воєводство. Перед поїздкою до прикордонної зони слід перевірити актуальні правила руху та можливі обмеження доступу до окремих територій.

Чи завершилася криза на кордоні з Білоруссю?

Через п'ять років після подій у Кузьниці масштаби спроб незаконного перетину кордону значно скоротилися, прикордонна інфраструктура стала більш розвиненою, а польські служби отримали нові засоби спостереження та реагування. Однак це не означає остаточного зникнення загрози. Польща продовжує застосовувати особливі заходи безпеки, оскільки влада вважає, що Білорусь і Росія зберігають можливість знову використати міграцію як інструмент тиску.

Актуальну інформацію про буферну зону та охорону кордону можна знайти в повідомленні Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі. Дані про міграційну ситуацію, обґрунтування подальших обмежень і документи щодо рішення Сейму також доступні в парламентській документації, документ № 3276.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#польсько-білоруський кордон #міграційна криза 2021 #кордон із Білоруссю 2026 #Кузьниця #прикордонні загородження #буферна зона #Люблінське воєводство
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Останні новини
ТОП новини
Microsoft описала ШІ, здатний змінювати слова в прямому ефірі та підлаштовувати їх під глядача. Чи загрожує нам нова Вавилонська вежа?
Одне висловлювання, безліч різних версій
Після серії пожеж на російських НПЗ з'явилися повідомлення про новий спосіб керування українськими дронами.
Російські військові Telegram-канали вказують на ізраїльську технологію HiSKY.
Lumina Park у Любліні. Академію пана Ляпки відкрито
Ботанічний сад UMCS знову засяяв тисячами вогнів. Цьогорічний сезон Lumina Park триватиме до 14 лютого 2027 року.
Кожна п'ядь має повернутися? Почнімо з Росії
Незручний рахунок за російські завоювання
Оголошення