
PURL без нових коштів від Польщі. Постачання зброї триває

Польща поки не планує виділяти додаткові кошти на закупівлю американської зброї для України в межах програми PURL. Прем'єр-міністр Дональд Туск повідомив про це 13 листопада 2026 року після розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Серед причин він назвав високий бюджетний дефіцит, значні витрати на озброєння та масштаби вже наданої Польщею допомоги Україні.
Це не означає виходу Польщі з програми чи припинення військової допомоги Києву. Однак рішення ухвалене в період, коли Україна повідомляє про проблеми зі своєчасним отриманням частини американських зенітних ракет. Виникає питання, наскільки ефективний механізм, за якого європейські союзники фінансують озброєння, але його постачання залежить від рішень Вашингтона.
Чому Польща не хоче виділяти додаткові кошти?
Дональд Туск пояснив, що Польща спрямовує на оборону одну з найбільших у Європі часток валового внутрішнього продукту (ВВП). Він також нагадав про значну допомогу, яку Варшава надала Україні від початку російського вторгнення. За таких обставин уряд не планує збільшувати свою фінансову участь у PURL.
Водночас Польща не відмовляється від раніше задекларованого внеску. У грудні 2025 року Міністерство закордонних справ виділило на цю мету 100 млн доларів. Ці кошти стали частиною спільного пакета Польщі, Німеччини та Норвегії на суму 500 млн доларів.
Менш відомою є історія походження цих коштів. Спочатку їх планували спрямувати на допомогу Україні через Європейський фонд миру (European Peace Facility, EPF). Однак використання грошей у межах цього механізму заблокувало угорське вето. Тому Польща перенаправила невикористані кошти до PURL. Це підтвердило польське МЗС в офіційній відповіді на депутатський запит від 19 грудня 2025 року.
Що таке PURL і чому він потрібен Україні?
Механізм PURL (Prioritised Ukraine Requirements List, перелік пріоритетних потреб України) оголосили 14 липня 2025 року в межах співпраці НАТО та Сполучених Штатів. Реалізація перших пакетів допомоги розпочалася в серпні. Принцип його роботи досить простий: держави-союзники фінансують постачання американського озброєння, яке відповідає найнагальнішим потребам української армії. НАТО координує закупівлі та передачу техніки.
Ідеться насамперед про обладнання та боєприпаси, яких Україна терміново потребує для захисту від російських атак, зокрема ракети для систем протиповітряної оборони. Особливе значення мають ракети для комплексів Patriot, які використовують, зокрема, для перехоплення балістичних ракет.
Цей механізм дозволяє європейським державам фінансувати озброєння, яке вони не можуть швидко виготовити самостійно. Однак він має суттєве обмеження: навіть за наявності фінансування терміни постачання залежать від американських запасів, виробничих можливостей та необхідних адміністративних дозволів.
Проблеми з постачанням ракет Patriot. Що відомо?
26 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ майже місяць очікував на затвердження міністром оборони США постачання ракет для систем Patriot і NASAMS. Як передало агентство Reuters, Зеленський доручив повторно порушити це питання під час переговорів із Вашингтоном. Російські атаки на міста та енергетичну інфраструктуру збільшували потребу України в засобах протиповітряної оборони.
Державний секретар США Марко Рубіо тоді визнав, що частина ракет могла бути не доставлена, однак заперечив твердження про політичні причини затримки. Водночас залишаються питання щодо термінів окремих постачань.
Разом із тим немає підстав стверджувати, що Сполучені Штати повністю зупинили реалізацію PURL. 13 листопада Марк Рютте запевнив, що постачання в межах програми триває, зокрема засобів протиповітряної оборони, включно із системами Patriot. Про це свідчить офіційна стенограма заяви генерального секретаря НАТО.
Ці відомості не обов'язково суперечать одна одній. Програма може продовжувати працювати попри затримки з передачею окремих ракет або партій озброєння. Однак публічні заяви НАТО не дозволяють встановити, чи вирішено всі проблеми, про які раніше повідомляла Україна.
Рішення Туска після зустрічі із Зеленським
12 листопада, за день до оголошення позиції Польщі щодо PURL, Дональд Туск зустрівся з Володимиром Зеленським у Дубліні. Вони обговорили ситуацію на фронті, російські атаки, підготовку України до зими та можливості подальшої підтримки з боку Польщі.
Однією з тем стало розширення транспортного сполучення між двома країнами, особливо для забезпечення постачання пального. Також обговорювали питання інтеграції України до Європейського Союзу та співпраці у сфері безпеки.
Не представлено доказів того, що Туск погодив із Зеленським скорочення внесків до PURL або що польське рішення стало реакцією на затримки з американського боку. Офіційно Варшава насамперед посилається на власні бюджетні обмеження.
Європейська допомога Україні не обмежується PURL
Європейський Союз паралельно розвиває власні механізми фінансування української оборони та функціонування держави. У лютому 2026 року було створено програму кредитної підтримки Ukraine Support Loan, яка передбачає до 90 млрд євро допомоги на 2026–2027 роки. Кошти призначені як для бюджетних потреб України, так і для закупівлі військової техніки та розвитку її оборонної промисловості.
5 листопада Європейська комісія повідомила про виділення чергових 4,36 млрд євро. Із цієї суми 3,7 млрд євро спрямовано на підтримку державних фінансів, а 658 млн євро на оборонні потреби. Значну частину коштів з оборонного компонента планують використати для закупівель в українських виробників. Подробиці наведено в повідомленні Європейської комісії від 5 листопада 2026 року.
Ці кошти дозволяють Україні фінансувати роботу державних установ, підтримувати основні суспільні послуги та розвивати військове виробництво. Однак вони не здатні негайно замінити всі види американського озброєння. Особливо складним залишається завдання швидкого збільшення доступності сучасних ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Що далі з допомогою Польщі та постачанням зброї?
Варшава й надалі заявляє про підтримку України, включно з військовою, технологічною та логістичною співпрацею. Незалежно від PURL розвиваються контакти у сфері безпілотних технологій та систем протидії дронам. 10 листопада представники двох країн підписали угоду про створення спільних робочих груп, які займатимуться цими технологіями. Також тривають переговори щодо передачі Україні додаткових польських винищувачів МіГ-29.
Отже, рішення не робити нових внесків до однієї програми не означає автоматичного скорочення всієї польської допомоги.
Для України важливий не лише обсяг обіцяної підтримки, а й терміни її фактичного отримання. Особливого значення це набуває напередодні зими, коли Росія продовжує завдавати ударів по українських містах та енергетичній системі.
Коментарі