Єврокомісія відзначає поступ України, але попереджає: затримки реформ можуть загальмувати подальші переговори про членство в ЄС.

Україна увійшла до четвірки держав, які найбільше просунулися в переговорах про членство в Європейському Союзі. В оприлюдненому 4 листопада 2026 року пакеті документів щодо розширення ЄС Європейська комісія відзначила поступ України, поставивши її в один ряд із Чорногорією, Албанією та Молдовою. Водночас Брюссель попередив: без прискорення реформ, особливо у сфері верховенства права, подальша європейська інтеграція може затягнутися.

Саме суперечність між позитивною оцінкою досягнень держави загалом і проблемами з проведенням конкретних реформ є головним висновком цьогорічного звіту. Україна продовжує послідовно наближатися до ЄС попри російську агресію, а також перешкоди, що виникають унаслідок рішень і бездіяльності власної влади. Позитивна оцінка поступу держави зовсім не означає, що Єврокомісія так само позитивно оцінює всі дії її керівництва.

Україна серед лідерів розширення ЄС

У 2026 році Україна офіційно відкрила чотири із шести переговорних кластерів. У червні розпочалися переговори щодо основоположних принципів членства, у липні щодо зовнішніх відносин, а в жовтні щодо внутрішнього ринку, конкурентоспроможності та економічного зростання. Єврокомісія також підтвердила, що Україна виконала умови, необхідні для відкриття двох кластерів, які залишилися. Проте для їхнього офіційного відкриття ще потрібне рішення держав-членів ЄС.

Рівень готовності України до членства підвищився за дев'ятьма переговорними розділами. Добрий або дуже добрий прогрес зафіксовано в десяти сферах, зокрема в енергетиці, цифровізації, фінансових послугах, оподаткуванні, митному адмініструванні, сільському господарстві, освіті та науці. При цьому в жодному з розділів не було зафіксовано погіршення оцінки готовності країни.

Одним із найбільш відчутних результатів інтеграції стало приєднання України з 1 січня 2026 року до європейської системи «Роумінг як удома» (Roam Like at Home). Завдяки цьому користувачі можуть користуватися послугами роумінгу на умовах, близьких до тих, що діють під час подорожей між країнами ЄС. Триває також приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів у торгівлі, цифрових послугах та енергетиці.

Високу оцінку отримала й співпраця України з Євросоюзом у сфері зовнішньої політики, безпеки та оборони. Досвід української оборонної промисловості, розвиток безпілотних технологій і промислова кооперація стають дедалі важливішими складовими європейської системи безпеки.

Проте позитивна оцінка має й інше пояснення. Єврокомісія аналізує як результати, досягнуті протягом останнього року, так і загальний рівень готовності держави до членства. За підрахунками видання «Європейська правда», які ґрунтуються на оцінках Єврокомісії, сукупна готовність України зросла на рекордні 4,5 бала за 33 переговорними розділами. Але це не означає такого самого значного прискорення реформ безпосередньо у 2026 році. Навпаки, у деяких ключових сферах їхні темпи сповільнилися.

Поступ попри дії, які йому перешкоджають

Найпоказовіший приклад стосується боротьби з корупцією. Європейська комісія позитивно оцінює діяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Ці установи збільшили кількість обвинувальних актів і обвинувальних вироків, що набрали законної сили, у справах про корупцію на найвищому рівні. Брюссель також наголошує на значенні надзвичайно активного громадянського суспільства, яке підтримує незалежність антикорупційних органів.

Водночас ці установи повідомляють про тиск з боку державних і правоохоронних органів, а також спецслужб. Єврокомісія вказує на вразливість їхньої незалежності та вкрай обмежений поступ у законодавчих змінах. Проблеми, пов'язані зі строками давності, можуть призводити до закриття кримінальних проваджень щодо корупції, попри проведені раніше розслідування. Це свідчить про те, що навіть ефективне слідство не завжди завершується притягненням винних до відповідальності, якщо законодавець не усуває процесуальних перешкод.

Проблема виникла не сьогодні. У липні 2025 року український парламент ухвалив закон, який обмежував гарантії незалежності НАБУ і САП та ставив частину їхньої діяльності в залежність від повноважень політично призначуваного генерального прокурора. Після громадських протестів і міжнародної критики незалежність цих установ було відновлено іншим законом. Проте сама необхідність скасовувати подібні рішення показує, що частина загроз реформам виникає всередині української політичної системи.

Єврокомісія оцінила поступ судової реформи як обмежений і вказала на необхідність прискорити зміни. Більшість із десяти пріоритетних реформ, погоджених Україною та Єврокомісією у грудні 2025 року, досі залишаються невиконаними. Брюссель очікує збереження значної ролі міжнародних експертів під час добору членів органів суддівського врядування, проведення прозорих конкурсів до Верховного Суду, заповнення вакантних посад у Конституційному Суді та ефективнішої перевірки доброчесності суддів.

Окремою проблемою залишається дисциплінарна відповідальність суддів, зокрема можливість піти у відставку до завершення дисциплінарного провадження, яке могло б призвести до звільнення. Єврокомісія також вимагає прозоріших правил призначення та звільнення генерального прокурора, а також обмеження можливостей переведення і призначення прокурорів без конкурсу.

Це далеко не лише організаційні питання. Від незалежності судів і прокуратури залежить можливість ефективно забезпечувати дотримання закону, вирішувати господарські спори та захищати інвестиції. Тому проблеми судової системи мають значення як для громадян і підприємців, так і для майбутньої роботи України в межах єдиного європейського ринку.

Державні закупівлі, майно посадовців і контроль за коштами

Єврокомісія звертає увагу на обмежену конкуренцію в державних закупівлях, зокрема значну частку процедур з одним учасником, а також на необхідність посилення контролю. Сама собою участь лише одного постачальника не доводить корупції, проте недостатня конкуренція підвищує значення ефективного нагляду. Єврокомісія також вказує на проблему винятків, які дозволяють укладати договори без проведення тендерів, та обмежених можливостей контролювати такі закупівлі.

У сфері запобігання корупції Єврокомісія рекомендує поширити обов'язок подавати майнові декларації на працівників приватних офісів високопоставлених політиків, включно з їхніми радниками та помічниками, а також на керівництво всіх державних підприємств. Крім того, необхідно зменшити ризики, пов'язані з декларуванням значних сум готівки, що перебувають поза банківською системою. Нова антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки залишається одним із важливих невиконаних завдань.

У питаннях верховенства права важливими є також права опозиції, незалежність медіа та механізми демократичного контролю. Європейські стандарти не обмежуються формальним ухваленням законів. Вони передбачають можливість парламентського контролю за урядом, правомірне застосування санкцій, незалежну журналістику та ефективний захист прав громадян.

2027 рік: найважливіша перевірка реформ

Наступним важливим етапом має стати оцінка виконання Україною так званих interim benchmarks, тобто проміжних критеріїв у сфері верховенства права. Єврокомісія може передати Раді ЄС відповідний звіт, відомий як IBAR (Interim Benchmark Assessment Report), у першій половині 2027 року за умови, що Україна достатньо прискорить виконання своїх зобов'язань. Позитивна оцінка відкриє шлях до ухвалення рішень про попереднє закриття окремих переговорних розділів.

Для досягнення цієї мети українським державним органам необхідно насамперед:

• гарантувати незалежність НАБУ і САП, а також усунути законодавчі положення, які дозволяють автоматично закривати частину кримінальних проваджень;
• прискорити судову реформу, зберегти участь незалежних експертів у конкурсних процедурах і вдосконалити систему дисциплінарної відповідальності суддів;
• запровадити прозоріші правила призначення прокурорів і реформувати порядок формування керівництва Державного бюро розслідувань;
• ухвалити та реалізувати нову антикорупційну стратегію, вдосконалити перевірку майнових декларацій і контроль за витрачанням державних коштів.

За виконання цих завдань відповідають різні державні установи. Верховна Рада України повинна ухвалити необхідні закони, уряд має підготувати та координувати реформи, а відповідні судові, прокурорські й контрольні органи забезпечити їх реальне виконання. Європейська комісія може сприяти розробленню рішень, але не здатна замінити український парламент або державну адміністрацію в ухваленні необхідних заходів.

Представлена Єврокомісією орієнтовна дорожня карта передбачає можливість попереднього закриття Україною семи переговорних розділів у 2027 році. Вони стосуються, зокрема, освіти, науки, інтелектуальної власності, соціальної політики, підприємництва та зовнішніх відносин. Однак це не гарантований графік. Умовою залишається виконання критеріїв верховенства права й отримання згоди держав-членів ЄС.

Молдова також належить до країн, які найбільше просунулися в процесі розширення ЄС. Проте графіки переговорів двох держав можуть відрізнятися залежно від темпів проведення реформ і виконання вимог у сфері верховенства права.

Чи завершить Україна переговори до 2028 року?

Український уряд заявляє про намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Єврокомісія підтримує цю мету, але характеризує її як амбітну та наголошує на необхідності значно прискорити реформи. При цьому завершення переговорів ще не означає членства в ЄС. Наступними етапами стануть підготовка договору про приєднання, його підписання та ратифікація відповідно до процедур держав-членів Євросоюзу.

На кону стоїть не лише графік переговорів. Просування реформ також має значення для отримання європейської фінансової допомоги. Окремі інструменти фінансування, включно з Ukraine Facility та Ukraine Support Loan, передбачають власні умови у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та управління державними фінансами. Невиконання конкретних зобов'язань, передбачених фінансовими програмами ЄС, може призвести до затримки відповідних виплат. Однак сама оцінка IBAR не є механізмом автоматичного припинення всієї європейської допомоги.

Таким чином, звіт Європейської комісії одночасно показує два боки процесу. Україна справді наближається до членства в Євросоюзі, причому частину цього поступу забезпечено роботою незалежних інституцій, громадянського суспільства та людей, які підтримують функціонування держави під час війни. Водночас конкретні політичні рішення, законодавчі затримки й невиконані зобов'язання можуть гальмувати цей процес. Тому позитивну оцінку країни загалом не можна сприймати як беззастережне схвалення дій уряду.

Подальші темпи європейської інтеграції залежатимуть насамперед від реальних результатів: ухвалених законів, незалежності державних інституцій та реформ, які працюють на практиці. Докладні оцінки окремих напрямів наведено в повному звіті Європейської комісії щодо України за 2026 рік. Основні висновки та принципи подальшого процесу також викладено в офіційному повідомленні Єврокомісії від 4 листопада 2026 року.