Реактивні дрони змінюють характер російських атак

Від 28 вересня Росія використовує в атаках на Україну дуже велику кількість реактивних дронів. Особливо інтенсивно атакують Київ і Київську область, але удари та їхні наслідки фіксували також, зокрема, в Одесі, Житомирській і Сумській областях. Дрони з'являються не лише вночі, а й удень.

Серія атак останніх днів показує суттєву зміну. Реактивні дрони вже не є поодиноким доповненням до нальотів. У наступних офіційних повідомленнях вони становлять значну частину всіх застосованих безпілотників. Вища швидкість скорочує час на реакцію і ставить перед українською протиповітряною обороною інші завдання, ніж повільніші версії Shahed.

28 вересня: близько 90 реактивних дронів за один день

Увечері 28 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку дня Росія застосувала понад 120 дронів, з яких близько 90 були реактивними. На той момент українська влада повідомляла про дев'ятьох загиблих і понад 80 поранених у різних регіонах країни. Одним із безпосередньо підтверджених випадків стало влучання реактивного дрона в будівлю Національної академії наук України в центрі Києва. 

Того дня в Києві пошкодження та пожежі фіксували, зокрема, в Оболонському, Шевченківському та Голосіївському районах. Постраждали офісні будівлі, склади, автозаправні станції та інші цивільні об'єкти. У Київській області руйнування фіксували в кількох районах, зокрема в Бучі, Броварах, Борисполі та околицях Білої Церкви.

Reuters повідомляв про двох загиблих і 24 поранених у зв'язку з атакою на комплекс Національної академії наук України в Києві. Цей удар став одним із найпомітніших прикладів нової хвилі застосування швидких безпілотників.

Висока частка реактивних дронів зберігалася і в наступних атаках

У ніч на 29 вересня Росія застосувала 152 ударні безпілотники. За даними Повітряних сил України, 82 із них були реактивними. Таким чином, вони становили понад половину всієї групи безпілотників, використаної цієї ночі. Влучання зафіксували у 24 локаціях, а падіння уламків збитих апаратів ще у 16 місцях.

Ніч на 30 вересня принесла чергову велику хвилю. Росія застосувала 188 дронів, зокрема 86 реактивних. Повітряні сили зазначили, що основним напрямком атаки була Київська область. Влучання зафіксували у 18 локаціях. У Києві пожежі та руйнування сталися в кількох районах, а в Київській області загинула дитина.

Ще наочніше масштаби застосування реактивних дронів показав день 30 вересня. З 6:30 до 18:30 Росія спрямувала 285 ударних безпілотників, з яких 174 були реактивними. Українська ППО повідомила про знищення або подавлення 254 безпілотників, зокрема 146 реактивних. 

У ніч на 1 жовтня ця тенденція збереглася. Із 107 застосованих Росією безпілотників 63 були реактивними. Станом на 8:00 протиповітряна оборона повідомляла про знищення або подавлення 87 дронів. Влучання зафіксували в 11 локаціях.

Дедалі більше атак на тилову інфраструктуру великих міст

Важлива не лише кількість дронів, а й характер об'єктів у районах ударів. За кілька днів були пошкоджені житлові будинки, склади, наукові об'єкти, медичні заклади, автозаправні станції, енергетична й транспортна інфраструктура, а також підприємства.

30 вересня в Києві зафіксували нові удари та пошкодження інфраструктури. Зокрема, був пошкоджений Південний міст, що спричинило перебої в роботі метро та наземного громадського транспорту. Того ж дня повідомили й про атаку на територію Інституту ядерних досліджень. За наявною інформацією, дослідницький реактор і системи безпеки не були пошкоджені, а рівень радіації залишався в нормі.

Це не означає, що всі ці об'єкти були уражені саме реактивними дронами. У багатьох атаках Росія одночасно використовує різні типи безпілотників, хибні цілі та ракети. Для частини конкретних влучань офіційні повідомлення не вказують точний тип засобу ураження.

Що фактично змінює поява швидших дронів?

Головна відмінність пов'язана зі швидкістю. Класичні Shahed давали обороні більше часу на виявлення, супровід цілі та підготовку перехоплення. Швидший апарат скорочує цей час, а одночасне застосування кількох типів дронів може ускладнювати організацію протиповітряної оборони.

Дані за 29 вересня, ніч на 30 вересня, день 30 вересня і ніч на 1 жовтня показують, що висока частка реактивних версій не була поодиноким епізодом. У послідовних хвилях вони становили приблизно 46-61 відсоток застосованих безпілотників. 28 вересня їхня частка була ще вищою: за даними, оприлюдненими ввечері, йшлося приблизно про 90 апаратів при понад 120 дронах усіх типів.

На підставі кількох днів поки не можна стверджувати, що Росія повністю замінить повільніші Shahed реактивними версіями. Більш імовірним сценарієм є паралельне застосування різних типів безпілотників. Повільніші й дешевші апарати можуть використовуватися одночасно зі швидкими дронами та іншими засобами повітряного нападу, формуючи складніші хвилі атак.

Серія ударів наприкінці вересня також показує можливість тривалих атак, розтягнутих на багато годин, зокрема в денний час. Якщо Росія зможе підтримувати відповідний масштаб виробництва, подібні атаки на Київ та інші міста, розташовані далеко від лінії фронту, можуть стати постійним елементом повітряної кампанії. Однак це висновок із спостережуваної динаміки, а не підтверджений план російських сил.

Україна розвиває спеціалізовані засоби перехоплення

Україна паралельно працює над засобами, призначеними саме для боротьби зі швидкими безпілотниками. 26 вересня президент Зеленський повідомив, що вже існує кілька ефективних прототипів дронів-перехоплювачів, призначених для боротьби з російськими реактивними апаратами, і що частина підрозділів уже застосовує їх у бойових умовах.

Найближчі тижні передусім покажуть, чи збережеться така висока частка реактивних дронів у наступних російських атаках. Ключовими будуть їхня кількість, частота застосування в денний час і те, чи залишатимуться такі атаки зосередженими насамперед на Києві та інших великих містах, розташованих у тилу країни.