Фото: fotopolska.eu
Друга світова війна принесла величезні руйнування та втрати в усі сфери суспільного життя. Було знищено медицину, підприємництво, сільське господарство, а найголовніше освіту. Це означало, що для відбудови країни не можна було знайти, а тим більше навчити, кваліфіковані кадри.
Повоєнна ситуація
Липневий маніфест польської влади 1944 року проголошував перехід країни під владу Крайової Ради Народової. Скасовувалися всі окупаційні постанови та закони, як і реакційна конституція 1935 року, проводилася земельна реформа, а найголовніше, кордон країни посувався на захід за принципом: польські землі – Польщі, а українські, білоруські та литовські – радянським Україні, Білорусі та Литві.
Як видно з цього документу, Польська держава втрачала значні території на сході, а головне два університетські міста: Львів з Університетом імені Яна Казимира та Вільно з Університетом імені Стефана Баторія.
З цих постанов виходило, що східна частина країни залишилася без навчальних закладів, які виховували б медиків, спеціалістів природничих і сільськогосподарських наук.
Проєкт створення ВИШу
Люблін на той час був місцем відродження держави, тому не дивно, що саме в ньому розгорнулися роботи по створенню нового ВИШу. Запропонував цю ідею Генрик Раабе, а підтримав Болеслав Берут – голова Крайової Ради Народової та майбутній президент Польської Республіки.
З вісімнадцятого по двадцять третє вересня 1944 року з’явилися два проєкти нового навчального закладу.
Перший з них передбачав створення Академії Медицини та Природничих Наук, і науково дослідницького інституту. Сам заклад повинен був оселитися в місті Замость. Патроном нового ВИШу мав стати Микола Коперник або Польський комітет національного визволення.
Згідно з другим планом, в Любліні повинен був з’явитися університет. Спочатку планувалося заснувати Медичну Академію, але Станіслав Скшешевський і Едвард Осубка-Моравський настояли на університеті.
Повстання УМКС
Новий навчальний заклад з’явився двадцять третього вересня 1944 року за рішенням Польського комітету національного визволення. Першим ректором закладу став Генрик Раабе.
ВИШ став під опіку Марії Кюрі-Склодовської. Що цікаво, у всіх документах її прізвище звучить, як Склодовська-Кюрі. Чому в назві університету частини прізвища поміняли місцями достеменно не відомо.
Вибір патронки пояснювали не тільки її відомим ім’ям та популярністю у світі, але й тим, що вона була символом “вільної гуманістичної душі”. Пізніше навіть проводилися паралелі між життям пані Марії та університетом. Вона починала свої досліди в сараї, а на момент створення умови в приміщеннях де проводилося навчання не дуже відрізнялися.
На початку свого існування УМКС не мав на цілі конкурувати з відновленим Люблінським Католицьким Університетом. З огляду на специфіку факультетів два навчальні заклади доповнювали один одного.
УМКС у наш час
В УМКС зійшлися вчені з колишніх університетів у Вільно та Львові. На початку діяли чотири факультети: сільського господарства, природничих наук, медицини та ветеринарії. Через три місяці почав діяти факультет фармацевтики.
З тих часів університет досягнув небувалих розмірів. Зараз в ньому діють дванадцять факультетів і кілька інститутів. Будуються нові корпуси, а кількість студентів сягає двадцяти тисяч, серед яких найбільша частка іноземців в порівнянні з іншими польськими ВИШами. Крім того, за історію існування УМКС дав життя так званим “дочкам”: Медичному та Природничому університетам.
Коментарі