fotopolska.eu
Рід Потоцьких – один із найвідоміших і найбагатших в історії польської держави. Існуючи з дванадцятого століття магнати розділялися на купу гілок і гербів, займали високі посади гетьманів, старостів, неодноразово брали участь у виборах короля.
Не дивно, що така родина тримала у своїх руках десятки маєтків та палаців. Напевно кожен мешканець більш-менш великого міста згадає хоча б один з них. Львівський, Немирівський, Варшавський, Червоноградський, Луцький, Кшешовілький палаци – це лише деякі помістя великого роду. Очевидно, що місто, яке називають “воротами на схід” не могло обійтися без свого маєтку.
Поява
Будівництво Люблінського палацу розпочав у 1719 році Єжи на Підгайцях Потоцький гербу Срібна Пилява. Як і батько, він був старостою грабовецьким, тлумацьким і дубинським. Оскільки два з трьох повітів знаходилися в Люблінському воєводстві, то і резиденцію було вирішено закласти там.
З плином часу Єжи віддав посади тлумацького і дубинського старости свому наймолодшому сину Євстахію. Разом із ними у 1747 молодий пан успадкував і люблінський маєток.
Короткий розквіт
Новий господар у 1754 розпочав ремонт. Однак це не мало великого сенсу, оскільки через декілька років в Радиню-Підляському повстав новий великий палац. Він став головною резиденцією сім’ї, а люблінську будівлю виявилося не вигідно утримувати. Виходячи з цього Ян Непомуцен, син Євстахія, передав палац в державну власність.
Руйнація палацу
З цього часу починається занепад будівлі. До 1790 в палаці знаходився склад шкір, а наступні два роки казарми національної кавалерії. З 1792 по 1826 маєток виконував функцію в’язниці, яку згодом перенесли в Люблінський замок. Тоді будівля й отримала назву “старий кримінал”.
Далі пала переходила з рук у руки, аж поки в 1918 не стала власністю війська. Згодом в середині розмістився Головний Секретаріат Державної Поліції в Любліні. Під час війни будівля не зазнала серйозних пошкоджень, і вже за часів Польської Народної Республіки в середині знову оселилися правоохоронці. На цей раз Механізований Відділ Народної Міліції.
Сучасність
У 1981 будівля перейшла у власність Спеціального Базового Професійного Училища, а у 1994 Люблінського Католицького Університету. На жаль маєток ніколи не консервували належним чином. Зараз проходять поступові роботи по відновленню будівлі.
Коментарі