Заборона на знищення непроданого одягу вже діє

Із 19 липня 2026 року великі підприємства, які працюють у Європейському Союзі, підпадають під заборону на знищення непроданого одягу, аксесуарів та взуття. Правила передбачені Регламентом про екодизайн сталих продуктів, відомим під скороченням ESPR.

Компанії повинні насамперед прагнути зберегти товари у використанні. Їх можна продати, зокрема за зниженою ціною або на іншому ринку, передати відповідним організаціям або підготувати до повторного використання шляхом ремонту, відновлення чи повторного виробництва.

Перероблення також вважається знищенням

У розумінні нових правил знищенням вважається не лише фізичне пошкодження товару або його викидання. До знищення також належить передання непроданих товарів на перероблення, енергетичну утилізацію або остаточне видалення.

Це означає, що компанія не може автоматично направляти непроданий одяг на перероблення замість пошуку можливості його продати, передати або повторно використати. Перероблення допускається лише за наявності одного з передбачених законодавством винятків. У такому разі потрібно дотримуватися ієрархії поводження з відходами, яка надає переробленню пріоритет перед енергетичною утилізацією та остаточним видаленням.

На кого поширюються нові правила?

Зараз заборона діє для великих підприємств. Із 19 липня 2030 року її буде поширено також на підприємства середнього розміру.

Мікропідприємства та малі підприємства звільнені від заборони. Однак вони не можуть приймати непродані товари від більших компаній, якщо метою такого передання є обхід установлених правил.

Під час визначення розміру підприємства не можна враховувати лише кількість працівників. Класифікація Європейського Союзу також бере до уваги оборот, суму балансу та зв’язки з іншими підприємствами.

Правила можуть стосуватися, зокрема, великих торговельних мереж, виробників, імпортерів, дистриб’юторів та компаній електронної торгівлі, у тому числі тих, які мають магазини, склади або логістичні центри в Любліні чи Люблінському воєводстві.

Які товари підпадають під заборону?

Зараз заборона поширюється на непродані споживчі товари, перелічені в додатку VII до регламенту ESPR, зокрема на:

• одяг,
• аксесуари до одягу,
• взуття.

У майбутньому Європейська комісія може доповнити цей перелік іншими групами товарів, якщо їх знищення спричиняє суттєві екологічні наслідки.

Коли знищення дозволене?

Знищення непроданих товарів допускається лише у випадках, передбачених законодавством. Це може стосуватися, зокрема, ситуацій, коли:

• товар становить загрозу для здоров’я або безпеки,
• товар не відповідає вимогам законодавства, а його знищення є необхідним або пропорційним коригувальним заходом,
• товар порушує права інтелектуальної власності або підпадає під обмеження, передбачені чинним ліцензійним договором,
• товар було пошкоджено, забруднено або зіпсовано, а його ремонт чи відновлення технічно неможливі або економічно недоцільні,
• конструктивний або виробничий дефект не дозволяє використовувати товар, а його ремонт неможливий,
• не вдалося знайти організацію, яка прийняла б товар як пожертву.

Спроба передати товари має бути підтверджена документами

Якщо підприємство хоче скористатися винятком через відсутність зацікавленості в пожертвуванні, воно повинно попередньо запропонувати товари щонайменше трьом відповідним суб’єктам соціальної економіки, які працюють у Європейському Союзі, або опублікувати пропозицію на доступній інтернет-сторінці щонайменше на вісім тижнів.

Лише відсутність охочих прийняти товари після виконання однієї з цих дій може обґрунтовувати їх знищення, якщо раніше не виникла інша передбачена законодавством підстава.

Документи потрібно зберігати п’ять років

Підприємство, яке використовує виняток, повинно мати документи, що підтверджують причину знищення товару. Це можуть бути звіти про контроль якості, результати досліджень, технічна документація, докази пошкодження, документи щодо прав інтелектуальної власності або підтвердження направлення пропозицій про пожертвування.

Документацію потрібно зберігати протягом п’яти років із дня знищення товару. На вимогу компетентного органу її слід надати в електронній формі протягом 30 днів. Компанія також повинна повідомити організації, яка приймає відходи, який саме виняток було застосовано.

Великі компанії також зобов’язані публікувати дані

Великі підприємства повинні щороку публікувати інформацію про кількість і масу непроданих товарів, переданих на перероблення або інше поводження. Інформація також має містити причини відмови від товарів, застосовані способи поводження та дії, вжиті для скорочення знищення продукції.

Обов’язок публікувати ці дані не поширюється на мікропідприємства та малі підприємства. Для підприємств середнього розміру він почне діяти з 19 липня 2030 року.

Компаніям, які підпадають під дію правил, слід перевірити процедури щодо повернень, складських запасів, дефектної продукції та непроданих колекцій. Особливу увагу потрібно приділити документуванню спроб продажу, ремонту, передання та підготовки товарів до повторного використання.

Інформація Міністерства розвитку і технологій про заборону містить основні роз’яснення для підприємців.

Повний перелік винятків і необхідних документів міститься в Делегованому регламенті Європейської комісії 2026/296.